Шлях воїна

Гамер, реж. Олег Сенцов, 2011 р.

gamer

Герої «Гамера» – це впізнавані типажі, котрі говорять не просто живою мовою, а сленгом геймерського середовища, що дозволяє створити максимальне відчуття достовірності. Режисер Олег Сенцов показує своїх персонажів за різних обставин і побутових ситуацій, у взаємодії між собою та старшими, у такий спосіб формуючи правдивий портрет покоління. Покоління, що вже багато років проживає два життя – реальне та альтернативне. І віртуальне видається набагато привабливішим: у ньому кожен може вибрати собі нове ім’я-нікнейм та вирішувати власну долю – все залежить тільки від тебе і твоєї вправності.
Таким постає головний герой Косс, геймер, перейнятий однією метою: вигравати кожен поєдинок, перемагати у кожному віртуальному двобої. Однак він зупиняється за півкроку до реалізації своєї мрії – перемоги на світовому чемпіонаті з кіберспорту. Перед ним зринають питання, що рано чи пізно приходять до кожного: Як жити далі? Чим займатися? Чи є життя після поразки? Як миритися з повсякденним життям поза віртуальною реальністю?
Хоч «Гамер» говорить про сучасне життя, він має вихід і у позачасся. Це, зокрема, епізоди з блуканням головного героя, геймера Косса, у власних мріях і снах, де ключовими є класичні символи – одяг білого кольору, дерево, дорога, вода. Та й сама історія воїна, що зупиняється за півкроку до перемоги, має присмак вічної боротьби і передчуття гіркоти поразки.
Це трагедія особистості, котра почувається незручно у тій реальності, в якій змушена жити. О. Сенцов розглядає класичну історію у кількох вимірах – невдоволення повсякденням співіснує з зануренням у віртуальну альтернативну реальність. Створюючи відчуття максимального заглиблення в атмосферу віртуального світу, передаючи адреналіновий запал і динаміку боїв, О. Сенцов експериментує з наративом, монтуючи в основний сюжет «Гамера» так звані «мувіки» – відеоролики віртуальних боїв, що покладені на всесвітньовідомі рок-пісні.
Фільм Олега Сенцова «Гамер» відкриває нову сторінку не тільки в українському кіно, а й у сучасній українській культурі, яка, за поодинокими виключеннями, мало цікавиться навколишньою дійсністю, духом сьогодення, тим, що мало б робити її насправді актуальною, «сучасною». Російськомовний «Гамер» має всі шанси стати культовим фільмом на пострадянському просторі, у комьюніті, яке вже давно зробило свій вибір на користь проживання альтернативного життя у віртуальній реальності. Коли повсякдення гнітить своєю безвихіддю й сірістю, віртуальні війни пропонують нових героїв.