Понтиїзм

Олександр Михед. Понтиїзм. Казки кінця світу. Недитяча книга. – Львів: Видавництво Кальварія, 2014. – 216 с.

«ПОНТИЇЗМ» – це 25 історій про черговий кінець світу в країні, життя в якій уже давно є безкінечним апокаліпсисом. Оповіді про прірву, що ховається за кожним полотном – хоч асфальтом, хоч картиною. Казки про любов, зраду, кров, ненависть, м’ясо і шлюб. Хроніки віртуальної війни під проводом віртуальних генералів невіртуальної держави. Проповіді жорстокого вірування в понти, яким поклоняється більшість країни.
Книга ввійшла до “довгого списку” премії “Книга року ВВС-2014” та “короткого списку” премії “ЛітАкцент року-2014”. Друге виправлене видання опубліковано в вересні 2015 р. 3 оповідання вийшли окремим виданням у перекладах чеською в 2015 р.

cover

Анатолій Дністровий про книжку: Понтиїзм” — це абсолютно нова книжка в плані української прозової традиції. Це зовсім інший тип розуміння реальності. Письменники мого покоління й попередніх все ж таки більш заангажовані, ми мислимо такими категоріями, як соціальна динаміка, опрацювання і маркування реальності, топосу тощо. Натомість “Понтиїзм” — моделювання футурологічного типу. Пошук перетинів віртуальних і реальних світів витворює направду моторошну картину буття сучасної людини. Можливо, мій час, як прозаїка, уже закінчився й зараз — час саме за такими текстами. Вони містять більше пояснень щодо того, в якій цивілізаційній ситуації ми перебуваємо. “Понтиїзм” — це велика пропозиція докорінно змінити формат мислення.

Юрій Барабаш про книжку: Для мене є очевидною різниця  і то безумовно позитивна  між цією книжкою та попередньою. Це вже не “молодіжна”, а вповні зріла література, або принаймні рішучий крок у напрямку до неї. Я добачаю два струмені у наративі Михеда. Один  це стихія актуальних, гострих (часом аж-аж загострених) фіксацій перебігу нашого повсякденного “пОнтеїстичного” буття з усіма його химерностями й потворностями. Другий струмінь,  як на мене, важливіший, значущіший, моменти, коли ці фіксації набирають знакового, символічного образно-філософського сенсу,  такими, приміром, є “Асфальт” і “Підземка”. Певно, йде пошук автором синтезу цих двох струменів.

Віра Агеєва про книжку: Коли релігія, за визначенням, об’єднує, то понтиїзм людей натомість роз’єднує, руйнує зв’язки, розхитує довіру до світу як чогось одвіку даного. Ця антирелігія без божества позбавляє будь-якої надії. <…> Хаотичність приреченої дійсності автор намагається підкреслити ще й “атомізованою”, уривчастою манерою оповіді, нанизуючи маленькі роздрібнені епізоди. Коли це й казки, то вочевидь не для дітей. Сучасний Содом, як і завше, постає зі споневаження моральних засад. Людство опиняється на великому засміченому й брудному торжищі, де все залучається до процесу товарообігу, навіть кохання, материнство, мистецтво…

Анастасія Герасимова про книжку: Актуальність тексту Михеда вражає. В кожному оповіданні є тема, яка б’є по нервах жорстокістю та брудом реальності. Життя аж ніяк не рожеве. Про це кожним рядком Михед нагадує читачеві. Ні, не провокує, не хоче бути месією, що розкриває очі грішникам. Просто констатує. І від цього холоднокровного споглядання виникає заперечення. Хочеться сказати авторові: “Ні, не все так погано! Люди – не такий вже й непотріб!” Сказати легко, повірити у власні слова – з кожним разом все важче. <…> “Понтиїзм” − книга, що мала з’явитись саме зараз. Вона здатна отверезити, вразити. Це антигламур, покладений на повне заперечення національної ідеї війни і насилля. Надії, що буде краще чи інакше в рядках Михеда не відчувається. Проте є невловима ніжність до людей, мерехтливе співчуття, які нейтралізують кров і треш. Адже не на останніх тримається світ, навіть той, що починається “від точки нуль” і найбільше цінує понти.

Ірина Славінська про книжку: “Понтиїзм” містить кілька дуже пронизливих епізодів, які присвячені війні – і саме передчуття війни вражає <…> “Понтиїзм” – це взагалі не автороцентричне письмо <…> “Понтиїзм” як збірка короткої прози дуже мені нагадує такий розкомплексований етюд із різних стилів писання та опису цілковито сконструйованої реальності”

Любов Багацька про книжку: Те, що ми ще зовсім недавно пережили, і те, чим переймаємося нині, здається, дивиться на нас тепер не лише зі сторінок у соцмережах, а й зі сторінок книжки. Михед навіть не перебільшував і не загострював, як це могло видатися читачам рукописів два роки тому, ситуацій, про які писав, бо вони стали реальними, актуалізувалися і ніби питають: і як ми докотилися до того, що перебільшення і злі фантазії стали реальністю?

Олексій Гвоздік про книжку: Кажется, впервые за последние годы мы видим ситуацию, в которой пробы пера означают не откровенную графоманию, а довольно осмысленный и смелый текстуальный эксперимент.

Антон Філатов про книжку: Лишь некоторые чувствуют пульс эпохи настолько точно, что смогли заблаговременно предсказать сердечный приступ, который пережила наша страна в начале года. К последним осмелюсь причислить Александра Михеда. Его сборник <…> «Понтыизм» — словно фотосессия УЗИ, на которой различимы силуэты тех или иных событий, которые на момент написания были ещё в зачатке: информационная война, революция, гражданские противостояния… <…> Самому писателю, как говорится, палец в рот не клади. И причина не столько в том, что изображено на обложке книги, сколько в том, насколько стремительно развивается его литературная карьера.

Аня Яблучна про книжку: Михед не уникає «слизьких» тем, як і ненормативної лексики. Він іще раз підтверджує комунікаційну модель – безпрограшну і ефективну, завжди діючу: суспільство  найбільше реагує на інформацію категорій «сенсації», «сміх», «смерть», «страх», «секс». <…> «Понтиїзм» – близько 200 сторінок авторської майстерності та нерафінованої реальності.

Купити електронну версію книги
Замовити книгу в книгарні “Є”
Чеське видання Machrovismus. Pohádky konce světa

Рецензії:
Алексей Гвоздик. Проза отрезанных пальцев, журнал “Вести. Репортер”
Анастасія Герасимова. Війна, яка була завжди, “КультПростір.UA”
Любов Багацька. Книжка, яку “зробив час”, або 25 оповідань про одне слово, “Читомо”
Іван Рябчій. Дисперсний маскарад Михеда
Ірина Славінська. Міра нєт!, журнал “ШО”
Антон Філатов. Что бы почитать: Сергей Жадан, Александр Михед, Дорис Лессинг, “Фраза.UA”
Аня Яблучна. “Понтиїзм” недитяча книга Олександра Михеда, Book blog
Віра Агеєва. Антирелігія понтів, “ВВС Україна”
Юлія Починок. “Понтиїзм” у художній парадигмі “гри” та “реальності”, “ВВС Україна”
Євген Стасіневич, Осінь тривоги нашої, “ЛітАкцент”
Інтерв’ю
Олександр Михед: про амнезію, понти та сучасну українську літературу, “Афіша Одеси”
Мідл-література Олександра Михеда, “КультПростір.UA”
Олександр Михед: війна трапилась швидше, ніж в книзі, “ВВС Україна”
Ідея понтиїзму, Всеукраїнський тижневик “Культура і життя”
Відео:
Репортаж телеканалу “Культура” про презентацію книги
Інтерв’ю телеканалу “Медіа Інформ” (м. Одеса), передача “Время Натальи Хохловой-Покровской”
Радіо:
Передача “Добридень” на “Українському радіо”, ведуча Аліна Акуленко
Передача “Знакова постать” на радіо “Культура”, ведучий Василь Шандро
Передача “Книжковий спалах” на “Українському радіо”, ведучий Іван Рябчій
Передача “Літературні читання”, ведуча Ніна Герасименко
Репортажі:
Ярослава Бригадир. А. Михед: “Понтыизм” – жестокая религия, он-лайн видання “Репліка”
Анна Свентах. Iнформаційна війна прийшла і в українську літературу, газета “День”
Божена. Субботний вечер, Одесскій Вестникъ
Фото:
Фото з презентації в театрі “ДАХ” (м. Київ, 3.07.2014)
Фото з презентації в “Книгарні-Кав’ярні” (м. Одеса, 17.07.2014)
Див. також:
Нові оповідання в “Кур’єрі Кривбасу”
Нове оповідання з книги “Понтиїзм”
Міні-перформанс “ПОНТИЇЗМ”
“Довгий список” книги року ВВС
Остання проповідь понтиїзму