Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн

Олександр Михед. Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн. – Київ: ArtHuss, 2016. – 344 с.

Захопливий нон-фікшн Олександра Михеда – це результат багаторічного дослідження і пошуку відповіді на питання – чим є сучасна реальність? Із чого починалося шоу «Прихована камера»? Чому кожен із нас сам став Великим Братом? Як красуні завойовують чергового «Холостяка», а телебачення – мільйони глядацьких сердець? Чи багато телемагії у «Битві екстрасенсів»? Як реаліті-шоу впливають на суспільство, на літературу та мистецтво? І чи вплинуло реальне телебачення на стрім-трансляції з Майдану?

Через десятки кейсів, особистих історій та інтерв’ю з тими, хто відчув на собі, що таке реаліті, книжка розповідає історію реального телебачення і реаліті-шоу з 1948 року до 2010-х. Друга частина – науково-популярна розвідка про феномен реаліті-роману – літературне явище, сформоване під впливом реаліті-шоу. Третя частина – інтерв’ю зі стрімерами Майдану, а також пошук відповіді на питання: чим для них був стрім, чи відчували вони себе ведучими передачі для мільйонів глядачів? Яку небезпеку приховує стрім, що може і наблизити реальність, і маніпулювати нею?

Це спроба зрозуміти, наскільки правдиве твердження: «Реальність – це не те, що відбулося. Це те, що показали».

mykhed_cover_17-08

Євгеній Стасіневич, ЧИТОМО: Михед – неоднозначний і дуже нерівний прозаїк, але як автор нон-фікшну виявився на висоті. Його нова книжка – про реаліті-шоу, реаліті-романи і «революцію онлайн» (читай – явище стрім-телебачення). «Прихована камера» і «Холостяк», антиутопії і автобіографії, вуаєризм і стрімери Майдану – Михед широко панорамує останні 70 років, коли межі приватності ставали все більш умовними, технології продукування «споживацького задоволення» революційно змінювались, і «об’єктивна правда» врешті перетворилася на тренд і фетиш культури як такої.
Так, письменник дещо зловживає академічністю викладу, його висновки не видаються геть безсумнівними, а драматургію книжки, либонь, можна було б вибудувати значно міцніше. Але факт залишається фактом: перед нами якщо і не взірець західного наукпопу, то вже точно одна з перших подібних ластівок в небі українського книговидання. І до нас нарешті добралося.

Катерина Толокольнікова, Media Sapiens: За обсягом зібраного матеріалу це підручник. За стилем – ні. Видається, що цю книжку коректніше називати дослідженням. І варто читати як тим, хто не знає нічого про історію реального телебачення, так і тим, хто його вивчає. Однак є одна умова – лише якщо ви справді зацікавлені в темі. Бо там – сотні фактів із історії телебачення різних країн світу з першокласних джерел.

Катерина Тейлор, InKyiv: [Книга года] Александр Михед «Бачити, щоб бути побаченим». Эта книга о реалити-шоу. О том насколько сумасшедшие поступки могут делать люди ради минутной славы и как работает эта огромная индустрия.

Анастасія Герасимова про книжку: Дисертація, що переросла в книгу. Це літературознавче дослідження реаліті-роману, яке набуло масштабів культурологічного нарису з історії реаліті-шоу, самого телебачення. Як з’явилася «прихована камера», і до чого тут межі підкорення людини владі? Як працює «фабрика зірок» в Україні? Наскільки стрім змінив сучасне телебачення? Навіть якщо ви ще кілька років тому викинули свій блакитний екран, ця книга говоритиме цілком зрозумілою мовою маніпуляцій, грошей і політики. За твердженням автора, на створення праці пішло 10 років, безліч годин перегляду, читання… І недарма. Олександр Михед у науково-популярній літературі виявив ще більше прискіпливості до себе, ніж у власній художній.

Валерія Залевська про книжку: Після прочитання «Бачити, щоб бути побаченим» лишається правильний післясмак недомовленості, що можна сприймати за ознаку хорошого сучасного культурологічного тексту, який не дає конкретних відповідей, а допомагає правильно ставити запитання. Ця книга має неабиякий потенціал <…>, потенціал стати стартовим майданчиком для обговорення репрезентації реальності в медіа, впливу медійного образу реальності на уявлення суспільства про реальність або ж поштовхом до подальших досліджень впливу реаліті-шоу на літературу.

Олексій Сімончук про книжку:  Олександр Михед – не класичний журналіст, а його книжка – не традиційна журналістика. Але для того, щоб створити її автору довелося взяти чималу кількість різноманітних інтерв’ю. Насправді, «Бачити, щоб бути побаченим» – це знахідка для будь-якого журналіста, бо на наших теренах це перше дослідження такого змісту і характеру, крім того це захопливий нон-фікшн.

Замовити книжку на сайті видавництва.
Уривок із книжки.
Курс лекцій «Big Brother Is You, Watching».

Рецензії:
Євгеній Стасіневич, Все буде нон-фікшн: 13 важливих книжок року, Читомо
Анастасія Герасимова, Такий модний non-fiction: огляд новинок наукпопу, Cultprostir
Валерія Залєвська, Інжир та культурологічні розмови про реаліті, ЛітАкцент
Катерина Толокольнікова, Книжки грудня: час шукати подарунки, MediaSapiens
Олексій Сімончук, Репортажі, розслідування, інтерв’ю: 16 книжок українських журналістів, WiseCow
Катя Тейлор, [Книга года], InKyiv
Інтерв’ю:
Олександр Михед: Реальності зручно, щоб ти ішов за потоком, Читомо
Відео:
Читай ЩЕ – Олександр Михед. «Бачити, щоб бути побаченим», Громадське.ZP
Книга про реаліті-шоу, передача «Культурна країна», Чорноморська телерадіокомпанія
Запис стріму Богдана Кутєпова дискусії «Бачити, щоб бути побаченим: феномен стрім-трансляцій Революції Гідності» за участі Катерини Сергацкової, Богдана Кутєпова, Олександра Аронця, Олександра Михеда та Андрія Баштового